PSYCHOPATHOLOGICAL PHENOMENOLOGY OF DEPRESSIVE DISORDERS IN EMIGRANTS AND RE-EMIGRANTS

Achievments of Clinical and Experimental Medicine

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title PSYCHOPATHOLOGICAL PHENOMENOLOGY OF DEPRESSIVE DISORDERS IN EMIGRANTS AND RE-EMIGRANTS
ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКАЯ ФЕНОМЕНОЛОГИЯ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ С УЧЕТОМ ФАКТОРА МИГРАЦИИ
ПСИХОПАТОЛОГІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРА МІГРАЦІЇ
 
Creator Venger, O. P.
Smashna, O. Ye.
Mysula, Yu. I.
Bilous, V. S.
Sas, L. M.
Liuta, O. O.
Nestorovych, Ya. M.
Guseva, T. P.
 
Subject міграція
 
Description The current political and economic situation in Ukraine is due to the fact that the phenomena of emigration and re-immigration are one of the most urgent issues of state and social issues. According to the International Organization for Migration, as of 2011, the number of Ukrainian emigrants was about 6.5 million people (14.4 % of the permanent population).
The aim of the study – to learn the syndromological features of depressive disorders in emigrants and re-emigrants.
Material and Methods. 98 emigrants, 95 re-emigrants and 98 non-emigrants, patients with depressive, psychogenic, endogenous and organic disorders were  clinically examined.
Results. Re-emigrants were more affected by typical affective syndromes – aphastic and depressive, and emigrants – with atypical affective syndromes, in particular, anxiety-depressive and agitation, which can be explained by the influence of objective socio-psychological factors, as well as intrapsychic transformation of topical stress-inducing stimuli, with emigration and re-emigration.
Conclusions. 1. The factor of emigration and re-emigration affects the psycho-emotional sphere of emigrants and re-emigrants suffering from depressive disorders of various genesis, as evidenced by the features revealed by us in the process of psychopathological symptomatology research. 2. Patients with psychogenic depressive disorders are most susceptible to the effects of emigration compared to patients with endogenous and organic depressions. 3. The contingent of emigrants and re-emigrants has significantly more pronounced signs of somatization, obsessive compulsive disorder and anxiety, somewhat higher components of hostility and phobic anxiety. 4. The most pronounced indicators that characterize the depressive and asthenic tendencies of the re-emigrants were the signs of depression and interpersonal sensitivity, as well as the index of severity of distress. In our opinion, the causes of these differences are the influence of the objective frustration factor in the group of re-immigrants and anxiety concerns about the possibility of continuing work abroad in connection with mental illness – in emigrants.
Современная политическая и экономическая ситуация в Украине обусловливает то, что явления эмиграции и реэмиграции входят в число самых актуальных государственных и общественных проблемных вопросов. Согласно данным Международной организации по миграции, к 2011 году количество украинских эмигрантов составляло около 6,5 млн человек (14,4 % постоянного населения).
Цель исследования – изучение синдромологических особенностей депрессивных расстройств у эмигрантов и реэмигрантов.
Материал и методы. Клинически обследовано 98 эмигрантов, 95 реэмигрантов и 98 не эмигрантов, больных депрессивными расстройствами психогенного, эндогенного и органического характера.
Результаты. Обнаружена большая пораженность реэмигрантов типичными аффективными синдромами – витальной и апатичной депрессии, а эмигрантов – атипичными аффективными синдромами, в частности, тревожно-депрессивными и ажитации, что можно объяснить влиянием объективных социально-психологических факторов, а также интрапсихической трансформацией актуальных стрессогенных раздражителей, связанных с эмиграцией и реэмиграцией.
Выводы. 1. Фактор эмиграции и реэмиграции влияет на психоэмоциональную сферу эмигрантов и реэмигрантов, больных депрессивными расстройствами различного генеза, о чем свидетельствуют особенности обнаруженной нами в процессе исследования психопатологической симптоматики. 2. Пациенты с психогенными депрессивными расстройствами наиболее подвержены воздействию фактора эмиграции, по сравнению с пациентами с эндогенными и органическими депрессиями. 3. Контингент эмигрантов и реэмигрантов отличается значимо более выраженными признаками соматизации, обсессивно-компульсивных расстройств и тревожности, более высокими компонентами враждебности и фобической тревожности. 4. Наиболее выраженными показателями, характеризующими депрессивные и астенические тенденции у реэмигрантов, были признаки депрессии и межличностной сенситивности, а также индекс выраженности дистресса. На наш взгляд, причинами этих различий является влияние объективного фактора фрустрации в группе реэмигрантов и тревожных опасений относительно возможности продолжения работы за рубежом в связи с психическим заболеванием – у эмигрантов.
Сучасна політична та економічна ситуація в Україні обумовлює те, що явища еміграції та рееміграції входять до числа найактуальніших державних та суспільних проблемних питань. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на 2011 рік кількість українських емігрантів складала близько 6,5 млн осіб (14,4 % постійного населення).
Мета дослідження – вивчення синдромологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів.
Матеріал і методи. Клінічно обстежено 98 емігрантів, 95 реемігрантів та 98 не емігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру.
Результати. Виявлена більша ураженість реемігрантів типовими афективними синдромами – вітальної та апатичної депресії, а емігрантів – атиповими афективними синдромами, зокрема, тривожно-депресивними та ажитації, що можна пояснити впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів, а також інтрапсихічною трансформацією актуальних стресогенних подразників, пов’язаних з еміграцією та рееміграцією.
Висновки. 1. Фактор еміграції та рееміграції впливає на психоемоційну сферу емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, про що свідчать особливості виявленої нами в процесі дослідження психопатологічної симптоматики. 2. Пацієнти з психогенними депресивними розладами найбільше піддаються впливу фактора еміграції, порівняно з пацієнтами із ендогенними та органічними депресіями. 3. Контингент емігрантів та реемігрантів відрізняється значуще більш вираженими ознаками соматизації, обсесивно-компульсивних розладів і тривожності, дещо вищими компонентами ворожості та фобічної тривожності. 4. Найбільш вираженими показниками, що характеризують депресивні та астенічні тенденції у реемігрантів, були ознаки депресії та міжособистісної сенситивності, а також індекс виразності дистресу. На наш погляд, причинами цих відмінностей є вплив об’єктивного фактора фрустрації у групі реемігрантів та тривожних побоювань щодо можливості продов­ження роботи за кордоном у зв'язку із психічним захворюванням – у емігрантів.
 
Publisher Тернопільський державний медичний університет
 
Date 2018-11-23
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
 
Format application/pdf
 
Identifier https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/9561
10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9561
 
Source Achievements of Clinical and Experimental Medicine; No 4 (2018); 58-63
Достижения клинической и экспериментальной медицины; № 4 (2018); 58-63
Здобутки клінічної і експериментальної медицини; № 4 (2018); 58-63
2415-8836
1811-2471
10.11603/1811-2471.2018.v0.i4
 
Language ukr
 
Relation https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/zdobutky-eks-med/article/view/9561/9380
 
Rights Авторське право (c) 2018 Здобутки клінічної і експериментальної медицини
http://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0
 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library