PREVENTION OF DISORDERS OF FUNCTIONAL DIFFERENTIATION OF THE PLACENTA

Actual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title PREVENTION OF DISORDERS OF FUNCTIONAL DIFFERENTIATION OF THE PLACENTA
ПРОФИЛАКТИКА НАРУШЕНИЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО ДИФФЕРЕНЦИРОВАНИЯ ПЛАЦЕНТЫ
ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ПЛАЦЕНТИ
 
Creator Markin, L. B.
Fartushok, T. V.
 
Subject functional differentiation of the fetal part of the placenta
distress
echogenicity
prevention
функціональне диференціювання плодової частини плаценти
дистрес
ехогенність
профілактика
функциональное дифференцирование плодовой части плаценты
дистресс
эхогенность
профилактика
 
Description The aim of the study – the possibility of prevention of complications of the gestational process.
Materials and Methods. The first group of observations consisted of 25 women who at 28–30 weeks of gestation had initial signs of fetal dysfunction.The second group consisted of 25 women who were prescribed vaginally micronized progesterone proginorm gesta 200 mg per day to prevent premature birth from 22–24 weeks of gestation. The third group consisted of 25 pregnant women at risk of functional differentiation of the placenta, who from 22 weeks of pregnancy took progesterone 200 mg per day vaginally. Evaluation of fetal development was performed using an ultrasound system SA-8000 EX. Cardiotachogram was recorded with a Hewlett-Packard 8030 A monitor.
Results and Discussion. The average biophysical profile of the fetus (BPF) in pregnant women of the first group was (5.6±0.3) points. The basal heart rate (BHR) was (171.3±4.3) bpm, there was undulating type of variability. Amplitude of instantaneous oscillations – (3.4±0.5) bpm, frequency – (3.0±0.4) bpm, single (2.2±0.3) accelerations of moderate amplitude were registered (16.5±0.8) bpm) and duration (17.8±1.6) s). In 24 % of cases, individual (1.5±0.4) decelerations were noted. In the first group, in 48 % of cases the placenta was highly echogenic. In women of the second group found fetal distress in 12 % of cases. In the third group, disorders of functional differentiation of the fetal part of the placenta occurred in 24 % of pregnant women.
Conclusions. Appointment of proginorm gesta to pregnant women has a positive effect of functional differentiation of the fetal part of the placenta, provides prevention of fetal distress.
Цель исследования – возможности профилактики осложнений гестационного процесса.
Материалы и методы. Первую группу наблюдения составили 25 женщин, у которых при 28–30-недельном сроке беременности возникли начальные признаки нарушения жизнедеятельности плода. Вторую группу составили 25 женщин, которым с целью профилактики преждевременных родов с 22–24-недельного срока беременности назначали вагинально микронизированный прогестерон Leon Farma Sa Spain прогинорм геста 200 мг в сутки вечером перед сном. Третью группу составили 25 беременных группы риска функционального дифференцирования плаценты, которые с 22 недели беременности принимали прогестерон 200 мг в сутки вагинально. Оценку развития плода проводили с помощью ультразвуковой системы SA-8000 EX. Регистрацию кардиотахограммы проводили монитором типа 8030 А фирмы «Hewlett-Packard».
Результаты исследования и их обсуждение. Проведенные исследования показали, что средний показатель биофизического профиля плода (БПП) у беременных первой группы равнялся (5,6±0,3) балла. При этом базальная частота сердечных сокращений (БЧСС) у плода составляла (171,3±4,3) уд./мин, преимущественно наблюдался ундулирующий тип вариабельности ЧСС плода. Амплитуда мгновенных осцилляций равнялась (3,4±0,5) уд./мин, частота – (3,0±0,4) уд./мин, регистрировались единичные (2,2±0,3) акцелерации умеренной амплитуды ((16,5±0,8) уд./мин) и продолжительности ((17,8±1,6) с). В 24 % случаев отмечены отдельные (1,5±0,4) децелерации. Амплитуда последних составляла (18,5±1,7) уд./мин, продолжительность – (20,4±1,9) с. Было обнаружено лишь (2,3±0,5) ГД, редких кратковременных ((25,5±3,4) с) эпизодов постоянных ДД. Индекс ГД составлял 2,3±0,4 %, а индекс ДД плода – (2,6±0,4) % (р˂0,05). В первой группе наблюдения в 48 % случаев плацента отличалась высокой эхогенностью. У беременных второй группы обнаружили наличие фетального дистресса в 12 % случаев. В третьей группе расстройства функционального дифференцирования плодовой части плаценты имели место у 24 % беременных.
Выводы. Назначение прогинорм геста беременным положительно влияет на ход процессов функционального дифференцирования плодовой части плаценты, обеспечивает профилактику фетального дистресса.
Мета дослідження – можливості профілактики ускладнень гестаційного процесу.
Матеріали і методи. Першу групу спостереження склали 25 жінок, у яких при 28–30-тижневому терміні вагітності виникли початкові ознаки порушення життєдіяльності плода. Другу групу склали 25 жінок, яким з метою профілактики передчасних пологів із 22–24-тижневого терміну вагітності призначали вагінально мікронізований прогестерон прогінорм геста 200 мг на добу. Третю групу склали 25 вагітних групи ризику функціонального диференціювання плаценти, які з 22 тижня вагітності приймали прогестерон 200 мг на добу вагінально. Оцінку розвитку плода проводили за допомогою ультразвукової системи SA-8000 EX. Мінімальний об’єм фетометрії включав визначення біпарієтального розміру головки (БПР), довжини стегнової кістки (ДС) і середнього діаметра живота (ДЖ), визначали також кількість генералізованих (ГР) і тривалість епізодів постійних дихальних (ДР) рухів плода, використовували індекс ГР та індекс ДР. Реєстрацію кардіотахограми проводили монітором типу 8030 А фірми «Hewlett-Packard».
Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що середній показник біофізичного профілю плода (БПП) у вагітних першої групи дорівнював (5,6±0,3) бала. При цьому базальна частота серцевих скорочень (БЧСС) у плода складала (171,3±4,3) уд./хв, спостерігався ундулюючий тип варіабельності. Амплітуда миттєвих осциляцій – (3,4±0,5) уд./хв, частота – (3,0±0,4) уд./хв, реєструвалися поодинокі (2,2±0,3) акцелерації помірної амплітуди ((16,5±0,8) уд./хв) і тривалості ((17,8±1,6) с). У 24 % випадків відмічені окремі (1,5±0,4) децелерації. Амплітуда останніх складала (18,5±1,7) уд./хв, тривалість (20,4±1,9) с. Було виявлено лише (2,3±0,5) ГР, поодиноких короткочасних ((25,5±3,4) с) епізодів постійних ДР. Індекс ГР складав (2,3±0,4) %, індекс ДР – (2,6±0,4) % (р˂0,05). У першій групі при наявності у 48 % випадків плацента відрізнялась високою ехогенністю. У вагітних другої групи виявили фетальний дистрес у 12 % випадків. У третій групі розлади функціонального диференціювання плодової частини плаценти мали місце у 24 % вагітних.
Висновки. Призначення прогінорм геста вагітним групи ризику розладів функціонального диференціювання плодової частини плаценти позитивно впливає на перебіг процесів функціонального диференціювання плодової частини плаценти, забезпечує профілактику фетального дистресу.
 
Publisher Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
 
Date 2021-03-04
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
 
Format application/pdf
 
Identifier https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/11847
10.11603/24116-4944.2020.2.11847
 
Source Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology; No. 2 (2020); 106-110
Актуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 2 (2020); 106-110
Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 2 (2020); 106-110
2415-301X
2411-4944
10.11603/24116-4944.2020.2
 
Language ukr
 
Relation https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/11847/11200
 
Rights Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library