THE INFLUENCE OF STRESS SITUATIONS IN THE FAMILY ON THE FORMATION OF ADOLESCENT BEHAVIOR

Actual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title THE INFLUENCE OF STRESS SITUATIONS IN THE FAMILY ON THE FORMATION OF ADOLESCENT BEHAVIOR
ВЛИЯНИЕ СТРЕССОВЫХ СИТУАЦИЙ В СЕМЬЕ НА ФОРМИРОВАНИЕ ПОВЕДЕНИЯ ПОДРОСТКА
ВПЛИВ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКА
 
Creator Shkiriak-Nyzhnyk, Z. A.
Horban, N. Ye.
Slobodchenko, L. M.
Lapikura, O. V.
Slepakurova, I. V.
 
Subject teenagers
family
stress
psycho-emotional state
family relationships
aggression
підлітки
сім᾽я
стрес
психоемоційний стан
сімейні відносини
агресія
подростки
семья
стресс
психоэмоциональное состояние
семейные отношения
агрессия
 
Description The aim of the study – to analyze the impact of stressful situations in the family on the psycho-emotional state of the adolescent.
Materials and Methods. 1075 sets of questionnaires of participants were selected (‘‘Questionnaire of a teenager aged 15–18’’ and ‘‘Questionnaire of a mother of a teenager aged 15–18‘‘), among which two groups were formed during the data analysis – group I was 425 aggressive adolescents, group II was 439 non-aggressive adolescents, 211 questionnaires were not included in the study due to lack of answers. The analysis took into account changes in the distribution between aggressive and non-aggressive groups under the influence of certain factors.
Results and Discussion. The presence of a connection between the peculiarities of family relations and the level of aggression of the adolescent was analyzed. Among adolescents who preferred to communicate with parents and consult with them, only 37.8 % and 44.8 % of respondents were in group I, respectively, while 62.2 % and 55.2 % were in group II respectively. Of the adolescents who experienced stress due to constant conflicts with their parents, 71.4 % were in group I.  According to the data obtained, conflicts with parents or in the family have a more significant impact on the psycho-emotional state of the adolescent, while the loss of work by one parent (group I included 57.1 % of adolescents who experienced stress as a result), serious illness in someone from the family (61.0 % of adolescents in group I), divorce of parents (62.0 % of adolescents in  group I), appearance of new parents (71.8 % of adolescents in group I), death of someone from the family 55.3 % of adolescents in group I) have less influence.
Conclusions. Stressful situations in the family have a negative impact on the psycho-emotional state of the adolescent, while communication with parents has a positive impact on the level of aggression. It is important to work with parents to explain the possible negative impact of underestimating the adolescent᾽s reactions and experiences of various family stressful situations.
Цель исследования – проанализировать влияние стрессовых ситуаций в семье на психоэмоциональное состояние ребенка.
Материалы и методы. Было отобрано 1075 комплектов анкет участников («Анкета подростка 15–18 лет» и «Анкета матери подростка 15–18 лет»), среди которых при анализе данных были сформированы две группы – I группу составили 425 агрессивных подростков, II группу составили 439 неагрессивных подростков, 211 анкет не вошли в исследование, ввиду отсутствия ответов. При анализе учитывались отличия в распределении между агрессивной и неагрессивной группами под влиянием определенных факторов.
Результаты исследований и их обсуждение. Было проанализировано наличие связи между особенностями семейных отношений и уровнем агрессии подростка. Среди подростков, которые отдавали предпочтение общению с родителями и советовались с ними, в I группу попали только 37,8 и 44,8 % опрошенных соответственно, в то время как во II группу – 62,2 и 55,2 % соответственно. Из подростков, подвергшихся стрессу вследствие постоянных конфликтов с родителями, в I группе оказались 71,4 %. Согласно полученным данным, конфликты с родителями или в семье имеют более существенное влияние на психоэмоциональное состояние ребенка, в то время как потеря работы одним из родителей (в I группу попали 57,1 % из подростков, подвергшихся стрессу вследствие этого), серьезная болезнь у кого-то из членов семьи (61,0 % подростков в I группе), развод родителей (62,0 % подростков в I группе), появление новых родителей (71,8 % подростков в  I группе), смерть кого-то из членов семьи (55,3 % подростков в I группе) имеют меньшее влияние.
Выводы. Стрессовые ситуации в семье негативно влияют на психоэмоциональное состояние ребенка, в то время как общение с родителями оказывает положительное влияние на уровень агрессии. Важно проводить работу с родителями по разъяснению возможного негативного влияния недооценки реакций и переживаний ребенком различных семейных стрессовых ситуаций.
Мета дослідження – проаналізувати вплив стресових ситуацій у сім᾽ї на психоемоційний стан підлітка.
Матеріали та методи. Було відібрано 1075 комплектів анкет учасників («Анкета підлітка 15–18 років» та «Анкета матері підлітка 15–18 років»), серед яких при аналізі даних було сформовано дві групи – І групу склали 425 агресивних підлітків, ІІ групу склали 439 неагресивних підлітків, 211 анкет не увійшли у дослідження, зважаючи на відсутність відповідей. При аналізі враховували відмінності в розподілі між агресивною та неагресивною групами під впливом певних факторів.
Результати дослідження та їх обговорення. Було проаналізовано наявність зв᾽язку між особливостями сімейних стосунків та рівнем агресії підлітка. Серед підлітків, які віддавали перевагу спілкуванню з батьками та радилися з ними, до І групи потрапили лише 37,8 та 44,8 % опитаних відповідно, тоді як до ІІ групи – 62,2 та 55,2 % відповідно. Із підлітків, які зазнали стресу внаслідок постійних конфліктів із батьками, у І групі опинилися 71,4 %. Відповідно до отриманих даних, конфлікти з батьками чи у сім᾽ї мають більш вагомий вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як втрата роботи одним із батьків (у І групу потрапили 57,1 % із підлітків, які зазнали стресу внаслідок цього), серйозна хвороба в когось із членів сім᾽ї (61,0 % підлітків у І групі), розлучення батьків (62,0 % підлітків у І групі), поява нових батьків (71,8 % підлітків у І групі), смерть когось із родини (55,3 % підлітків у І групі) мають менший вплив.
Висновки. Стресові ситуації в родині мають негативний вплив на психоемоційний стан підлітка, тоді як спілкування з батьками має позитивний вплив на рівень агресії. Важливо проводити роботу з батьками щодо роз᾽яснення можливого негативного впливу недооцінки реакцій та переживань підлітком різних сімейних стресових ситуацій.
 
Publisher Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
 
Date 2021-03-04
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
 
Format application/pdf
 
Identifier https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/11832
10.11603/24116-4944.2020.2.11832
 
Source Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology; No. 2 (2020); 21-29
Актуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 2 (2020); 21-29
Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 2 (2020); 21-29
2415-301X
2411-4944
10.11603/24116-4944.2020.2
 
Language ukr
 
Relation https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/11832/11188
 
Rights Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
https://creativecommons.org/licenses/by/4.0
 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library