DIFFERENTIATED APPROACH TO TREATMENT OF ENDOMETRIAL HYPERPLASIA WITHOUT ATYPIA IN WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE

Actual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title DIFFERENTIATED APPROACH TO TREATMENT OF ENDOMETRIAL HYPERPLASIA WITHOUT ATYPIA IN WOMEN OF REPRODUCTIVE AGE
ДИФФЕРЕНЦИРОВАННЫЙ ПОДХОД К ЛЕЧЕНИЮ ГИПЕРПЛАЗИИ ЭНДОМЕТРИЯ БЕЗ АТИПИИ У ЖЕНЩИН РЕПРОДУКТИВНОГО ВОЗРАСТА
ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ ГІПЕРПЛАЗІЇ ЕНДОМЕТРІЯ БЕЗ АТИПІЇ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ
 
Creator Khaskhachykh, D. A.
Potapov, V. O.
Kukina, H. O.
 
Subject endometrial hyperplasia without atypia
estrogen receptors
progesterone receptors
marker KI-67
progestin therapy
progesterone resistance
гиперплазия эндометрия без атипии
эстрогеновые рецепторы
рецепторы прогестерона
маркер Кi-67
терапия прогестинами
резистентность к прогестерону
гіперплазія ендометрія без атипії
естрогенові рецептори
рецептори прогестерону
маркер Кi-67
терапія прогестинами
резистентність до прогестерону
 
Description The aim of the study – to develop differential diagnostic criteria for the use of hormonal therapy with the use of progestogens for the treatment of endometrial hyperplasia (EH) without atypia in women of reproductive age, taking into account clinical and morphological and immunohistochemical data. To investigate the effect of estrogen receptor expression, progesterone and the proliferation marker KI-67 in hyperplated endometrium without atypia in women of reproductive age on the effectiveness of therapy.
Materials and Methods. A prospective cohort study was conducted in 85 patients of reproductive age (25–46 years) with abnormal uterine bleeding (AUB). The control group consisted of 15 patients with changes in endometrial secretory type. Material for morphological and immunohistochemical studies was obtained by scraping the uterine cavity. The study of progesterone receptors was carried out by immunohistochemical method in the laboratory of Dnipropetrovsk Medical Academy immunohistochemistry. All patients received treatment with micronized progesterone at a dose of 100 mg per day continuously for 6 months. To determine the effect of the use of progesterone was investigated the expression of estrogen receptors, progesterone and a marker of proliferation of KI-67 in histological samples of the endometrium immunohistochemical method. The criterion for cure was: no complaints in patients and no EH on the results of endometrial tube biopsy after 6 months treatment.
Results and Discussion. According to the results of the study of women with no effect of therapy, in contrast to women with effective therapy, there was a decrease in the expression of receptors to progesterone by 65 %, while the expression of estrogen receptors was higher than normal by 50–56 % in both subjects groups. The proliferative potential of the glandular tissue in EH in the reproductive period, estimated at Ki-67 level, with PNH was 3.2 times, with AMH – 4.5 times higher than normal, while in the stroma in both types of EH it did not differ from normal performance.
Conclusions. Studies have shown that in addressing the question of the appointment of pathogenetic therapy using micronized progesterone for the treatment of endometrial hyperplasia without atypia, it is recommended to use a differential approach, which is that the treatment should take into account the level of expression of progesterone receptors in the tissue. A high level of expression will determine the satisfactory effect of progestin therapy. Low expression of progesterone receptors will make the endometrial tissue insensitive to progestin therapy. Another criterion for the appointment of progestin therapy is the determination of the proliferative activity of hyperplasia epithelium using the Ki-67 marker. He concludes that, with different types of EH, there are populations of cells that have different potentials for proliferation and the ability to spontaneously regress. This is more true of glandular epithelial cells. Since proliferation depends on the amount of PE, it can be assumed that different types of EH, differing in the level of proliferative activity, will respond differently to the same hormonal influences and, therefore, approaches to the treatment of these conditions should be different. Thus, when prescribing pathogenetic therapy using progestins, it is necessary to distinguish two groups of women: with a hormone-sensitive form of EH and a hormone-insensitive or hormone-resistant form of EH without atypia. Other treatments must be used to treat such women.
Цель исследования – разработать дифференциально-диагностические критерии применения гормональной терапии прогестагенами для лечения гиперплазии эндометрия (ГЭ) без атипии у женщин репродуктивного возраста с учетом клинико-морфологических и иммуногистохимических данных. Исследовать влияние экспрессии рецепторов эстрогенов, прогестерона и маркера пролиферации КИ-67 в гиперплазированном эндометрии без атипии у женщин репродуктивного возраста на эффективность проведенной терапии.
Материалы и методы. Было проведено проспективное когортное исследование в 85 пациенток репродуктивного возраста (25–46 лет) с аномальными маточными кровотечениями (АМК). Контрольную группу составили 15 пациенток с изменениями эндометрия секреторного типа. Материал для морфологического и иммуногистохимического исследования получали путем выскабливания полости матки. Исследование рецепторов прогестерона проводилось иммуногистохимическим методом в лаборатории иммуногистохимии ДГМА. Все пациентки получали лечение микронизированным прогестероном в дозе 100 мг в сутки в непрерывном режиме в течение 6 месяцев Для определения эффекта от использования прогестерона проводилось исследование экспрессии рецепторов к эстрогенам, прогестерону и маркеру пролиферации Кi-67 в гистологических образцах эндометрия иммуногистохимическим методом. Критерием излеченности считали: отсутствие жалоб у пациенток и отсутствие ГЭ по результатам пайпель-биопсии эндометрия после 6 месяцев лечения.
Результаты исследований и их обсуждение. По результатам исследования женщин с отсутствием эффекта от проведенной терапии, в отличие от женщин с эффективно проведенной терапией, наблюдалось снижение экспрессии рецепторов к прогестерону (ПР) на 65 %, в то время как экспрессия рецепторов к эстрогенам была выше нормы на 50–56 % в обеих исследуемых группах. Пролиферативный потенциал железистой ткани при ГЭ в репродуктивном периоде, оцененный по уровню Ki-67, при ПНГЭ был в 3,2 раза, при КНГЕ – в 4,5 раза выше нормы, в то время как в строме при обоих типах ГЭ он не отличался от нормальных показателей.
Выводы. Проведенные исследования показали, что при решении вопроса о назначении патогенетической терапии с использованием микронизированного прогестерона для лечения гиперплазии эндометрия без атипии рекомендуется применять дифференциальный подход, который заключается в том, что при назначении терапии необходимо учитывать уровень экспрессии прогестероновых рецепторов в ткани эндометрия. Высокий уровень экспрессии будет определять удовлетворительный эффект от применения терапии прогестинами. Низкий уровень экспрессии прогестероновых рецепторов будет приводить к нечувствительности ткани эндометрия к терапии прогестинами. Еще одним критерием при назначении терапии прогестинами является определение пролиферативной активности гиперплазированного эпителия с использованием маркера Ki-67. Он позволяет сделать вывод, что при различных типах ГЭ выявляются популяции клеток, обладающие различным потенциалом к пролиферации и способностью к спонтанному регрессу. В большей степени это касается клеток железистого эпителия. Поскольку пролиферация зависит от количества РЕ, можно считать, что различные виды ГЭ, отлича
ющиеся по уровню пролиферативной активности, по-разному будут реагировать на одни и те же гормональные воздействия и, следовательно, подходы к терапии данных состояний должны быть разными. Таким образом, при назначении патогенетической терапии с применением прогестинов нужно выделять две группы женщин: с гормонально чувствительной формой ГЭ и гормонально нечувствительной или гормонально резистентной формой ГЭ без атипии. Для лечения таких женщин нужно применять другие методы лечения.
Мета дослідження – розробити диференціально-діагностичні критерії застосування гормональної терапії із застосуванням прогестагенів для лікування гіперплазія ендометрія (ГЕ) без атипії у жінок репродуктивного віку з урахуванням клініко-морфологічних та імуногістохімічних даних. Дослідити вплив експресії рецепторів естрогенів, прогестерону та маркера проліферації КІ-67 в гіперплазованому ендометрії без атипії у жінок репродуктивного віку на ефективність проведенної терапії.
Матеріали та методи. Було проведено проспективне когортне дослідження у 85 пацієнток репродуктивного віку (25–46 років) з аномальними матковими кровотечами (АМК). Контрольну групу склали 15 пацієнток зі змінами ендометрія секреторного типу. Матеріал для морфологічного та імуногістохімічного дослідження отримували шляхом вишкрібання порожнини матки. Дослідження рецепторів прогестерону проводили імуногістохімічним методом у лабораторії імуногістохімії ДДМА. Всі пацієнтки отримували лікування мікронізованим прогестероном у дозі 100 мг на добу в безперервному режимі протягом 6 місяців. Для визначення ефекту від використання прогестерону проводили дослідження експресії рецепторів до естрогенів, прогестерону та маркера проліферації Кi-67 у гістологічних зразках ендометрія імуногістохімічним методом. Критерієм вилікування вважали: відсутність скарг у пацієнток та відсутність ГЕ за результатами пайпель-біопсії ендометрія після 6 місяців лікування.
Результати досліджень та їх обговорення. За результатами дослідження жінок із відсутністю ефекту від проведеної терапії, на відміну від жінок з ефективно проведеною терапією, спостерігали зниження експресії рецепторів до прогестерону (ПР) на 65 %, тоді як експресія рецепторів до естрогенів була вищою за норму на 50–56 % в обох досліджуваних групах. Проліферативний потенціал залозистої тканини при ГЕ в репродуктивному періоді, оцінений за рівнем Ki-67, при ПНГЕ був в 3,2 раза, при КНГЕ – в 4,5 раза вищий від норми, тоді як у стромі при обох типах ГЕ він не відрізнявся від нормальних показників.
Висновки. Проведені дослідження показали, що при вирішенні питання про призначення патогенетичної терапії з використанням мікронізованого прогестерону для лікування гіперплазії ендометрія без атипії рекомендовано застосовувати диференціальний підхід, який полягає в тому, що при призначенні терапії треба враховувати рівень експресії прогестеронових рецепторів у тканині ендометрія. Високий рівень експресії буде визначати задовільний ефект від застосування терапії прогестинами. Низький рівень експресії прогестеронових рецепторів буде призводити до нечутливості тканини ендометрія до терапії прогестинами. Ще одним критерієм при призначенні терапії прогестинами є визначення проліферативної активності гіперплазованого епітелія з використанням маркера Ki-67. Він дозволяє зробити висновок, що при різних типах ГЕ є популяції клітин, які володіють різними потенціальними можливостями до проліферації та здатністю до спонтанного регресу. Більшою мірою це стосується клітин залозистого епітелію. Оскільки проліферація залежить від кількості РЕ, можна вважати, що різні види ГЕ, які відрізняються за рівнем проліферативної активності, будуть по-різному реагувати на одні й ті ж гормональні впливи, і отже, підходи до терапії даних станів повинні бути різними. Таким чином, при призначенні патогенетичної терапії із застосуванням прогестинів потрібно виділяти дві групи жінок: із гормонально чутливою формою ГЕ та гормонально нечутливою або гормонально резистентною формою ГЕ без атипії. Для лікування таких жінок потрібно застосовувати інші методи.
 
Publisher Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
 
Date 2020-03-06
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
 
Format application/pdf
 
Identifier https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/10935
10.11603/24116-4944.2019.2.10935
 
Source Actual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology; No. 2 (2019); 149-155
Актуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 2 (2019); 149-155
Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 2 (2019); 149-155
2415-301X
2411-4944
10.11603/24116-4944.2019.2
 
Language ukr
 
Relation https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/10935/10448
 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library