Взаємозв’язок рівнів дофамiну крові з поведінковим i емоційним статусом дітей пубертатного віку з ожирінням та нормальною масою тіла

Innovative Biosystems and Bioengineering

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title Взаємозв’язок рівнів дофамiну крові з поведінковим i емоційним статусом дітей пубертатного віку з ожирінням та нормальною масою тіла
Взаимосвязь уровней дофамина крови с поведенческим и эмоциональным статусом детей пубертатного возраста с ожирением и нормальной массой тела
Relationship between blood dopamine level, behavioral and emotional status of puberty-age children with obesity and normal body mass
 
Creator Viazava, L. S.; Республіканський центр медичної реабілітації та бальнеолікування, Мінськ
Solntsava, A. V.; Білоруський державний медичний університет, Мінськ
Zaytseva, O. M.; Республіканський інститут вищої школи, Мінськ
 
Subject ожиріння; діти; дофамін; харчова поведінка; депресії
ожирение; дети; дофамин; пищевое поведение; депрессии
obesity; children; dopamine; eating behavior; depressions
 
Description Мета роботи — вивчити взаємозв’язок рівнів дофаміну крові і показників емоційного і поведінкового статусу залежно від індексу маси тіла (ІМТ), статі і стадії пубертату у дітей з ожирінням і нормальною масою тіла для виявлення груп ризику розвитку порушень харчової поведінки і депресивних станів.Матеріали та методи. Проведено одномоментне проспективне дослідження 106 дітей підліткового віку (11,6—17,9 року), яких було опитано методом анкетування: харчових переваг (EAT-26), образу власного тіла (ОВТ), шкали задоволеності своїм тілом (ШЗСТ) і скринінгової шкали депресії у підлітків (Depression self-rating scale, DSRC). У 84 з них виявлені концентрації дофаміну (Д) крові методом імуносорбентного аналізу (ELISA). Залежно від SDS ІМТ виділено групи: 1 група — з нормальною масою тіла (НМТ) (ІМТ = ±1 SDS; n = 38), 2 — з аліментарним ожирінням (АО) (ІМТ ≥ +2 SDS, але < +4 SDS; n = 26) і 3 — з морбідним ожирінням (МО) (ІМТ ≥ +4 SDS; n = 42). Додатково діти були розподілені на підгрупи залежно від статі і стадії статевого розвитку за Таннером, пацієнти з 2-ю і 3-ю стадією пубертату за Таннером були об’єднані в підгрупу раннього пубертату (РП), обстежувані з 4-ю і 5-ю стадією — пізнього пубертату (ПП). Залежно від рівня Д проведено квартильний розподіл на чотири групи: 1 група — з низькими (< 12,2 пг/мл); 2 — з помірно зниженими (12,2—16,51 пг/мл); 3 — з помірно підвищеними (16,52—19,83 пг/мл); 4 — з високими концентраціями гормона (> 19,84 пг/мл). Статистичну обробку результатів проведено за допомогою програми SPSS Statistics 21 з використанням непараметричних кореляцій Спірмена, критеріїв Манна—Уїтні, Краскелла—Уоллеса, Вілкоксона, χ2 та співвідношення правдоподібності (ОП) (р < 0,05).Результати та обговорення. Достовірний зворотний зв’язок між концентрацією Д крові, ІМТ (r = –0,581; p = 0,047) і SDS ІМТ (r = –0,615; p = 0,033) встановлений тільки у хлопчиків з 5-ю стадією пубертату. Ризик розвитку порушень харчової поведінки і зміненого сприйняття ОВТ у дітей обох статей однаково підвищений при АО (32 і 40 % відповідно) і МО (31,4 і 34,3 % відповідно) і перевищує такий при НМТ (16,2 %, p = 0,038 і 5,4 %, p = 0,0001, відповідно). Рівень незадоволеності усім тілом у загальній групі обстежених найбільш виражений у групі пацієнтів з МО (35,3 %; p = 0,003). У дівчаток негативне сприйняття ОВТ (p = 0,0056), знижена задоволеність верхньою і нижньою частинами тіла (p = 0,038 і p = 0,029 відповідно) відзначається при АО і посилюється при МО на відміну від хлопчиків, у яких дані параметри і загальне невдоволення усім тілом (p = 0,011; p = 0,001; p = 0,003 і p = 0,002 відповідно) виражені при МО. Частота депресії (16 %) і депресивних епізодів (56 %) максимальна в групі дітей з АО (p = 0,029). Ризик розвитку депресивної симптоматики у дітей обох статей підвищується як при високих (> 75 ‰), так і при низьких концентраціях Д крові (< 25 ‰) (36,4 і 45,5 % відповідно; p = 0,025). Вираженість порушення харчових переваг, негативного сприйняття ОВТ і рівень незадоволеності власним тілом є максимальними у хлопчиків з низькими рівнями Д (33,3 %, p = 0,004; 62,5 %, p = 0,017 і 44,4 %, p = 0,05 відповідно). Ступінь незадоволеності своїм тілом має найбільші вияви у дівчаток з високими значеннями Д крові (> 75 ‰) (41,7 %, p = 0,0395). У хлопчиків віку ПП при зниженні рівнів Д у крові зростає ризик спотворення сприйняття ОВТ (r = –0,435; p = 0,021), ступінь незадоволеності всім тілом (r = –0,397; p = 0,037) та його нижньою частиною (r = –0,453; p = 0,015).Висновки. Встановлені гендерні та пубертатні особливості зв’язків між показниками дофаміну крові, харчових переваг, негативного сприйняття ОВТ, ступенем незадоволеності власним тілом і частотою депресивних епізодів і депресії дають змогу виявити групи ризику розвитку порушень харчової поведінки і депресивних станів у дітей залежно від ступеня надміру маси тіла.
Цель работы — изучить взаимосвязь уровней дофамина крови и показателей эмоционального и поведенческого статуса в зависимости от индекса массы тела (ИМТ), пола и стадии пубертата у детей с ожирением и нормальной массой тела для выявления групп риска развития нарушений пищевого поведения и депрессивных состояний.Материалы и методы. Проведено одномоментное проспективное исследование 106 детей подросткового возраста (11,6—17,9 лет), которые проанкетированы с использованием опросников: пищевых предпочтений (EAT-26), образа собственного тела (ОСТ), шкалы удовлетворенности своим телом (ШУСТ) и скрининговой шкалы депрессии у подростков (Depression self-rating scale, DSRC). У 84 из них определены концентрации дофамина (Д) крови методом иммуносорбентного анализа (ELISA). В зависимости от SDS ИМТ выделены группы: 1 группа — с нормальной массой тела (НМТ) (ИМТ = ±1 SDS; n = 38), 2 — с алиментарным ожирением (АО) (ИМТ ≥ +2 SDS, но < +4 SDS; n = 26) и 3 — с морбидным ожирением (МО) (ИМТ ≥ +4 SDS; n = 42). Дополнительно дети были разделены на подгруппы в зависимости от пола и стадии полового развития по Таннеру, пациенты со 2-й и 3-й стадией пубертата по Таннеру были объединены в подгруппу раннего пубертата (РП), обследуемые с 4-й и 5-й стадией — позднего пубертата (ПП). В зависимости от уровня Д проведено квартильное разделение на четыре группы: 1 группа — с низкими (< 12,2 пг/мл); 2 — с умеренно сниженными (12,2—16,51 пг/мл); 3 — с умеренно повышенными (16,52—19,83 пг/мл); 4 — с высокими концентрациями гормона (> 19,84 пг/мл). Статистическая обработка результатов проведена с помощью программы SPSS Statistics 21 с использованием непараметрических корреляций Спирмена, критериев Манна—Уитни, Краскелла—Уоллеса, Вилкоксона, χ2 и отношения правдоподобия (ОП) (р < 0,05).Результаты и обсуждение. Достоверная обратная связь между концентрацией Д крови, ИМТ (r = –0,581; p = 0,047) и SDS ИМТ (r = –0,615; p = 0,033) установлена только у мальчиков с 5-й стадией пубертата. Риск развития нарушений пищевого поведения и измененное восприятие ОСТ у детей обоего пола одинаково повышены при АО (32 и 40% соответственно) и МО (31,4 и 34,3 % соответственно) и превышает таковой при НМТ (16,2 %, p = 0,038 и 5,4 %, p = 0,0001, соответственно). Уровень неудовлетворенности всем телом в общей группе обследованных наиболее выражен в группе пациентов с МО (35,3 %; p = 0,003). У девочек негативное восприятие ОСТ (p = 0,0056), сниженная удовлетворенность верхней и нижней частями тела (p = 0,038 и p = 0,029 соответственно) отмечается при АО и усиливается при МО в отличие от мальчиков, у которых данные параметры и общее недовольство всем телом (p = 0,011; p = 0,001; p = 0,003 и p = 0,002 соответственно) выражены при МО. Частота депрессии (16 %) и депрессивных эпизодов (56 %) максимальна в группе детей с АО (p = 0,029). Риск развития депрессивной симптоматики у детей обоего пола повышается как при высоких (> 75 ‰), так и при низких концентрациях Д крови (< 25 ‰) (36,4 и 45,5 % соответственно; p = 0,025). Выраженность нарушения пищевых предпочтений, негативного восприятия ОСТ и уровень неудовлетворенности собственным телом максимальны у мальчиков с низкими уровнями Д (33,3 %, p = 0,004; 62,5 %, p = 0,017 и 44,4 %, p =0,05 соответственно). Степень неудовлетворенности своим телом имеет наибольшие проявления у девочек с высокими значениями Д крови (> 75 ‰) (41,7%, p = 0,0395). У мальчиков возраста ПП при снижении уровней Д в крови возрастает риск искажения восприятия ОСТ (r = –0,435; p = 0,021), степень неудовлетворенности всем телом (r = –0,397; p = 0,037) и его нижней частью (r = –0,453; p = 0,015).Выводы. Установленные гендерные и пубертатные особенности связей между показателями дофамина крови, пищевых предпочтений, негативного восприятия ОСТ, степенью неудовлетворенности собственным телом и частотой депрессивных эпизодов и депрессии позволяют выявить группы риска развития нарушений пищевого поведения и депрессивных состояний у детей в зависимости от степени избытка массы тела.
Objective — to study the relationship between blood dopamine level, emotional and behavioral status depending on body mass index (BMI), sex and puberty stage in children with obesity and normal body mass; to identify risk groups for development of eating disorders and depressed states.Materials and methods. We conducted a prospective study of 106 adolescents (11.6–17.9 years old) by way of questionnaire survey: eating attitudes (EAT­26), body image (BI), body satisfaction scale (BSS) and adolescent depression screening scale (depression self-rating scale, DSRC). In 84 of them we identified blood dopamine (D) concentration by way of immunosorbent assay (ELISA). We marked out groups of patients corresponding to BMI SDS: group 1 — those with normal body mass (NBM) (BMI = ±1 SDS; n = 38), 2 — those with alimentary obesity (AO) (BMI ≥ +2 SDS, but < +4 SDS; n = 26) and 3 — those with morbid obesity (MO) (BMI ≥ +4 SDS; n = 42). The children were further divided into subgroups corresponding to sex and sexual development stage according to Tanner. Patients of 2nd and 3rd puberty stage according to Tanner were merged into early puberty (EP) subgroup, those of 4th and 5th stage — into late puberty (LP) subgroup. We have, in accordance with D level, conducted quartile distribution of patients into four groups: group 1 — those with low hormone concentration (< 12.2 pg/ml); 2 — those with moderately decreased concentration (12.2–16.51 pg/ml); 3 — those with moderately increased concentration (16.52–19.83 pg/ml); 4 — those with high concentration (> 19.84 pg/ml). Statistical processing of results was performed by means of SPSS Statistics 21 using Spearman nonparametric correlations, Mann-Whitney, Kruskal-Wallis, Wilcoxon, χ2 criteria and likelihood ratio (LR) (p < 0.05).Results and discussion. Definite reverse causality between blood D concentration, BMI (r = –0.581; p = 0.047) and BMI SDS (r = –0.615; p = 0.033) is established only in boys of 5th puberty stage. Risk of developing eating disorders and altered perception of BI in children of both sexes is equally increased against the background of AO (32 % and 40 %, respectively) and MO (31.4 % and 34.3 %, respectively) and exceeds such risk against the background of NBM (16.2 %, p = 0.038 and 5.4 %, p = 0.0001, respectively). Level of dissatisfaction with the whole body in general group of subjects is the most prominent in the group of patients with MO (35.3 %; p = 0.003). In girls there is negative perception of BI (p = 0.0056), decreased satisfaction with upper and lower body parts (p = 0.038 and p = 0.029, respectively) is noted against the background of AO and intensifies against the background of MO, unlike boys, in whom these parameters and general dissatisfaction with the whole body (p = 0.011; p = 0.001; p = 0.003 and p = 0.002, respectively) are prominent against the background of MO. Frequency of depression (16 %) and depressive episodes (56 %) is maximal in the group of children with AO (p = 0.029). Risk of developing depressive symptoms and signs in children of both sexes increases against high (> 75 ‰) as well as against low (< 25 ‰) blood D concentration (36.4 % and 45.5 %, respectively; p = 0.025). Prominence of eating attitude disorders, negative perception of BI and level of dissatisfaction with the body is maximal in boys with low D level (33.3 %, p = 0.004; 62.5 %, p = 0.017 and 44.4 %, p = 0.05, respectively). Degree of dissatisfaction with the body manifests itself the greatest in girls with high blood D level (> 75 ‰) (41.7 %, p = 0.0395). Against the decrease of blood D level in boys of LP age grows the risk of BI perception alteration (r = –0.435; p = 0.021), degree of dissatisfaction with the whole body (r = –0.397; p = 0.037) and its lower part (r = –0.453; p = 0.015).Conclusions. Established sex- and puberty-related characteristics of connections between blood dopamine, eating attitudes, negative perception of BI, degree of dissatisfaction with the body, frequency of depressive episodes and depression enable us to identify risk groups for development of eating disorders and depressed states in children depending on degree of body mass excessiveness.
 
Publisher Private Enterprise INPOL LTM
 
Contributor


 
Date 2018-12-27
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion



 
Format application/pdf
 
Identifier http://ujpe.com.ua/article/view/151431
 
Source Ukrainian Journal of Pediatric Endocrinology; № 3-4 (2018); 25-34
Украинский журнал детской эндокринологии; № 3-4 (2018); 25-34
Український журнал дитячої ендокринології; № 3-4 (2018); 25-34
2523-4277
2304-005X
 
Language rus
 
Relation http://ujpe.com.ua/article/view/151431/150611
 
Rights Copyright (c) 2020 Ukrainian Journal of Pediatric Endocrinology
Copyright (c) 2020 Украинский журнал детской эндокринологии
Copyright (c) 2020 Український журнал дитячої ендокринології

 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library