Ukrainian perspectives of immersive journalism

Communications and Communicative Technologies

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title Ukrainian perspectives of immersive journalism
Украинские перспективы иммерсивной журналистики
Українські перспективи імерсивної журналістики
 
Creator Kyrylova, O.
 
Description Changes in the scientific discourse regarding the definition of the concept of “immersive journalism” are considered and the main stages of the critical understanding of the phenomenon are identified. The role of the technological factor as a concept-forming element of VR-communication is studied. 360 ° videos, published on the official YouTube channels of the 1 + 1 television company and Radio Liberty Ukraine in 2015-2019, were studied using the Witmer-Singer methodology. The four groups of factors were identified that ensure the presence in a virtual environment. Several video formats were analyzed: news stories, social advertising, special projects, video broadcasts, multimedia projects, among which there is both event and author’s content. It was determined that factors constantly affect each other, influencing also the main components of the VR effect – presence, involvement and immersion. Videos claiming maximum efficiency should rely on sensory and distraction factors, since the immersive complex “presence + involvement + inclusion” depends on them. In the analyzed texts, the hierarchy of factors is as follows: in the first place are the distraction factors (which makes sense), but the second place is taken by the realism factors despite the format of the text. It is emphasized that realism should come to the fore, if immersive technologies are used in creating news stories and the user is not able to control the composition. In this case, the presence is formed through the immersion in the story. Author’s journalistic texts are created using the methods that allow users to influence the course of the story, propose their own chronotope and create different levels of emotional immersion through, for example, maximum involvement. World practice proves the effectiveness of this principle, but Ukrainian journalists do not use it. Sensory and control factors are usually overlooked, the attention is usually paid to the sensory modality and the anticipation of an action, which are integral elements of journalistic videos.
Рассмотрены изменения в научном дискурсе относительно дефиниции понятия «иммерсивная журналистика» и определены основные этапы критического осмысления феномена. Изучена роль технологического фактора как концептообразующего элемента VR-коммуникации. Исследуя видео-сюжеты формата «видео 360 °», опубликованные на официальных YouTube каналах телекомпании 1+1 и Радио Свобода Украины в 2015–2019 гг., с применением методологии Уитмера – Сингера выделены четыре группы факторов, обеспечивающих присутствие в виртуальной среде. Проанализированы несколько форматов видео: новостные сюжеты, социальная реклама, спецпроекты, видеотрансляции, мультимедийные проекты, среди которых имеется как событийный, так и авторский контент. Определено, что факторы постоянно взаимодействуют и влияют друг на друга, оказывая влияние также на главные составляющие VR-эффекта – присутствие, вовлеченность и погружение. Сюжеты, претендующие на максимальную эффективность, должны делать ставку на сенсорные факторы и факторы отвлечения, поскольку именно от них зависит действенность иммерсивного комплекса «присутствие+вовлеченность+включенность». В анализируемых сюжетах иерархия факторов выглядит следующим образом: на первом месте факторы отвлечения (что логично), но второе место занимают факторы реалистичности, несмотря на формат текста. При этом акцентируется, что реалистичность должна выходить на первый план, если иммерсивные технологии применяются в создании новостных сюжетов, и читатель не имеет возможности управлять композицией, присутствие формируется через погружение в рассказ. Авторские публицистические тексты создаются с применением методов, позволяющих пользователям влиять на ход повествования, предлагать собственный хронотоп, создавать разные уровни эмоционального погружения через, например, максимальное вовлечение. Мировая практика доказывает эффективность данного принципа, но им не пользуются украинские журналисты. На сенсорные факторы и факторы управления приходится очень мало внимания, и оно обычно распределяется между визуальной составляющей и прогнозируемостью действия, которые сами по себе являются неотъемлемыми элементами публицистических видеосюжетов.
Розглянуто зміни у науковому дискурсі щодо дефініції поняття «імерсивна журналістика» та визначено основні етапи критичного осмислення феномену. Вивчена роль технологічного фактору як концептотворчого чинника VR-комунікації. Досліджуючи відео-сюжети формату «відео 360 °», опубліковані на офіційних YouTube-каналах телекомпанії 1+1 та Радіо Свобода Україна у 2015–2019 рр., із застосуванням методології Уітмера – Сінгера виокремлено чотири групи факторів, що забезпечують присутність у віртуальному середовищі. Проаналізовано декілька форматів відео: новинні сюжети, соціальна реклама, спецпроєкти, відеотрансляції, мультимедійні проєкти, серед яких наявні як подієвий, так і авторський контент. Визначено, що фактори постійно взаємодіють і впливають один на одного, чинячи вплив і на головні складники VR-ефекту – присутність, залученість та занурення. Сюжети, що претендують на максимальну ефективність, мають робити ставку на сенсорні фактори та фактори відволікання, бо саме від них залежить дієвість імерсивного комплексу «присутніть+залученість+зануреність». В аналізованих сюжетах ієрархія факторів виглядає наступним чином: на першому місці фактори відволікання (що є логічним), але друге місце посідають фактори реалістичності, не зважаючи на формат тексту. При цьому акцентується, що реалістичність повинна виходити на перший план, якщо імерсивні технології застосовуються при створенні новинних сюжетів, і читач не має можливості керувати композицією, присутність формується через занурення в оповідь. Авторські публіцистичні тексти створюються із застосуванням методів, що дозволяють користувачам впливати на хід оповіді, пропонувати власний хронотоп, створювати різні рівні емоційного занурення через, наприклад, максимальне залучення. Світова практика доводить ефективність даного принципу, але ним не користуються українські медійники. На сенсорні фактори та фактори керування припадає дуже мало уваги, яка здебільшого розподіляється між візуальною складовою та прогнозованістю дії, які самі по собі є невід’ємними елементами публіцистичних відеосюжетів.
 
Publisher Oles Honchar Dnipro National University
 
Date 2020-02-20
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
 
Format application/pdf
 
Identifier https://cct.dp.ua/index.php/journal/article/view/165
10.15421/292007
 
Source Communications and Communicative Technologies; № 20 (2020): Communications and Communicative Technologies; 49-55
Communications and Communicative Technologies; № 20 (2020): Communications and Communicative Technologies; 49-55
Communications and Communicative Technologies; № 20 (2020): Communications and Communicative Technologies; 49-55
2617-1821
2617-1813
10.15421/29200101
 
Language eng
 
Relation https://cct.dp.ua/index.php/journal/article/view/165/170
 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library