Экспрессивный потенциал публицистики

Communications and Communicative Technologies

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title Экспрессивный потенциал публицистики
Expressive potential of publicism
Експресивний потенціал публіцистики
 
Creator Pidmohylna, N.
 
Description В статье предпринята попытка на материале двух публицистических сборников А.Т. Аверченко – «Дюжина ножей в спину революции» и «Двенадцать портретов (в формате будуар)» – рассмотреть специфические средства и приемы выражения экспрессивности и пафоса публицистики в этих текстах. Фиксация и анализ различных форм авторского отношения к описываемым людям и событиям, допустимых и возможных только в публицистике, таких, в частности, как рассредоточенные в тексте в виде лапидарных замечаний или развернутые на всем его пространстве лексические характеристики, а также подтексты и особенности архитектоники, дают основания для введения нового термина, с помощью которого можно было бы определять публицистическую выразительность, – «публицистема». Введение названного термина будет способствовать экономии лексических средств в процессе анализа публицистических произведений и позволит обнаруживать в парадигме таких произведений как общие, так и отличные черты поэтики конкретных авторов.
The article deals with the specific means and ways of expressiveness and pathos expression of publicism in two publicistic works of A.T. Averchenko – “A Dozen knives in the back of the revolution” and “Twelve portraits (in the format of "boudoir")”. The fixation and analysis of various expression forms of the author`s attitude to people and events, which are described, admissible and possible only in publicism, such as scattered in the text in the form of lapidar comments or lexical characteristics all over its space as well as implications and peculiarities of architectonics, all this gives grounds to introduce a new term. This new term – “publicistem” – would make it possible to define publicistic expressiveness. The introduction of the term will contribute to the economy of lexical means while analyzing publicistic works and will let us find out both similar and different features in the paradigm of such works.The works “A Dozen knives in the back of the revolution” and “Twelve portraits (in the format of "boudoir")” were being created almost simultaneously at the beginning of the 1920-s, in the period when the emigrant-writer, who left Russia, gradually switches from a funny genre, a witty story, to publicism as a from which gives opportunity for the direct, critical expression of your own attitude to the events happening in Motherland. It is well-known that Averchenko had a deeply negative attitude to the revolutionary events, and to the October revolution in particular. These two works are similar not only due to their publicistic tension but also due to the similarity of themes and even some “characters”. However, the first work includes feuilletons, whereas the second contains pamphlets. The stories written by Averchenko after October 1917 may have been considered by the author as those that do not clearly express his civic stand. If this supposition is right, then it is clear why Averchenko works actively in publicism during his last years.The results we want to reach and the ways to reach them are illustrated with the examples from publicistic works written by Averchenko in the 1920-s. They are connected with the projections of the set up theoretic hypothesis onto the specificity of feuilleton texts.
У статті здійснено спробу на матеріалі двох публіцистичних збірок А. Т. Аверченка – «Дюжина ножей в спину революции» и «Двенадцать портретов (в формате будуар)» – розглянути специфічні засоби та прийоми вираження експресивності та пафосу публіцистики в цих текстах. Фіксація й аналіз різноманітних форм вираження авторського ставлення до людей і подій, що описуються, припустимих і можливих лише в публіцистиці, таких, зокрема, як розпорошені у тексті у вигляді лапідарних зауваг або розгорнуті на всьому його просторі лексичні характеристики, а також підтексти й особливості архітектоніки, дають підстави для введення нового терміна, за допомогою якого можна було б визначати публіцистичну виразність, – «публіцистема». Введення зазначеного терміна сприятиме економії лексичних засобів під час аналізу публіцистичних творів і дозволить віднаходити в парадигмі таких творів як спільні, так і відмінні риси поетики конкретних авторів.
 
Publisher Oles Honchar Dnipro National University
 
Date 2018-11-19
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
 
Format application/pdf
 
Identifier https://cct.dp.ua/index.php/journal/article/view/138
10.15421/2918010
 
Source Communications and Communicative Technologies; № 18 (2018): Комунікації та комунікативні технологїї; 73-78
Communications and Communicative Technologies; № 18 (2018): Комунікації та комунікативні технологїї; 73-78
Communications and Communicative Technologies; № 18 (2018): Комунікації та комунікативні технологїї; 73-78
2617-1821
2617-1813
10.15421/29180101
 
Language rus
 
Relation https://cct.dp.ua/index.php/journal/article/view/138/147
 
Rights ##submission.copyrightStatement##
http://creativecommons.org/licenses/by-sa/4.0
 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library