Influence of therapy on the development of long-term articular and extra-articular damages in adult patients with juvenile idiopathic arthritis

Innovative Biosystems and Bioengineering

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title Influence of therapy on the development of long-term articular and extra-articular damages in adult patients with juvenile idiopathic arthritis
Влияние терапии на развитие отдаленных суставных и внесуставные последствий у взрослых пациентов с ювенильным ревматоидным артритом
Вплив терапії на розвиток віддалених суглобових та позасуглобових наслідків у дорослих пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом
 
Creator Dzhus, Marta; Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Тараса Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601
 
Subject juvenile idiopathic arthritis; adults; long-term damages; therapy; glucocorticoids

ювенильный ревматоидный артрит; взрослые; отдаленные последствия; терапия; глюкокортикоиды

ювенільний ревматоїдний артрит; дорослі; віддалені наслідки; терапія; глюкокортикоїди
УДК 616.72-002+616.74-018.38-002

 
Description Aim of the research: to evaluate the effect of therapy on the development of articular and extra-articular damages in adult patients with JIA.Materials and methods: the study included 163 patients aged >18 years, with a JIA according to the ILAR classification. The study did not include patients with disease duration <3 years. The JADAS-10 disease activity, functional capacity (HAQ), articular (JADI-A) and extra-articular (JADI-E) damages of JIA were evaluated. The received therapy, a dose and duration of reception of various medications were analyzed.Results. JADI-A>1 was detected in 36.9 %, and JADI-E>1 was detected in 30.7 % of patients. Remission was diagnosed in 37 (41.6 %) patients with JIA. Most patients (67 %) had previously taken glucocorticoids (GC). Only 25 % of patients received GC at the time of observation, 28 (17.2 %) received only non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), 134 (82.2 %) – disease-modifying anti-rheumatic drugs (DMARDs). Biological therapy (BT) was received earlier or at the time of the examination in 23.9 % of patients. JADI-A was more frequently observed in RF-negative polyarthritis (47.1 % of patients vs 15.5 %, p<0.05). Presence of articular damages (JADI-A>1) in patients with persistent oligoarthritis was observed in 16.7 % of patients vs in 31.1 % without long-term joint damages (p<0.05). Extra-articular damages (JADI-E>1) were observed more often in RF-negative polyarthritis (in 36 % of patients vs 20.4 %, p<0.05). In patients without articular (JADI-A<1, 33.0 % vs. 5 %, p<0.05) and extra-articular damages (JADI-E<1, 30.1 % vs 6 %, p<0.05) remission was diagnosed more often. Patients with JADI-A>1 and JADI-E>1 had higher degree of JADAS activity (p<0.05) and a worse functional capacity for HAQ (p<0.05). Patients with long-term extra-articular damages in adulthood were more likely to take GC in history or continued to take GC than patients without extra-articular damages (p<0.01), they received longer GC (p<0.01) and the cumulative dose of GC was higher (p<0.01). However, both groups did not differ in the prescribing BT. Although a difference was found both in the administration of DMARDs, in the duration of treatment with DMARDs and the number of DMARDs assigned sequentially or in parallel in patients with long-term extra-articular damages (p<0.05). Patients with extra-articular damages needed intensification of therapy with BT more often (p <0.05) than patients without JADI-E.Conclusions: the presence of JIA in childhood leads to the development of articular damages in adulthood. These damages are observed more often in patients with RF-positive and RF-negative poly-arthritic JIA than with enthesitis-associated arthritis JIA and JIA with extended oligoarthritis. Extra-articular damages were developed in RF-positive and RF-negative poly-arthritic JIA more often than in oligoarthritic JIA and enthesitis-associated arthritis JIA. The development of long-term articular and extra-articular damages in adulthood is associated with a history of GC intake (p<0.01) and usage of GC at the time of examination (p<0.01), with a longer duration of GC intake (p<0.01) and a higher cumulative dose of GC (p<0.01). In order to reduce the development of long- term articular and extra-articular damages in adulthood DMARDs and BT should be more often administrated, as well as to avoid long- term use and high doses of GC
Цель исследования: Оценить влияние терапии на развитие отдаленных суставных и внесуставных последствий у взрослых пациентов с ЮРА.Материалы и методы: В исследование включено 163 пациента в возрасте>18 лет, с ЮРА согласно ILAR классификации. В исследование не включали пациентов с длительностью заболевания<3 года. Оценивали активность заболевания по JADAS-10, функциональную способность по HAQ, отдаленные суставные (JADI-A) и внесуставные (JADI-E) последствия ЮРА. Анализировали полученную терапию, дозу и длительность приема различных препаратов.Результаты. JADI-A> 1 обнаружено в 36,9 %, а JADI-E> 1 обнаружено в 30,7 % пациентов. Ремиссию диагностировано у 37 (41.6 %) пациентов с ЮРА. Большинство пациентов (67 %) принимали ранее глюкокортикоиды (ГК), а на момент наблюдения лишь 25 % получают ГК, 28 (17,2 %) пациентов получали только нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП), а 134 (82,2 %) – болезньмодифицирующие препараты (БМПРП), иммунобиологических терапию (ИБТ) получали ранее или на момент осмотра 23,9 % пациентов. JADI-A чаще наблюдались при РФ-негативном полиартрите (47,1 % пациентов vs 15,5 %, p<0,05), тогда как при персистирующем олигоартрите чаще не возникали суставные поражения у 31,1 % пациентов по сравнению с 16,7 % пациентов, у которых развились суставные повреждения (p<0,05). Внесуставные поражения также чаще развивались при РФ-негативном полиартрите (в 36 % пациентов vs 20,4 %, p<0,05). У пациентов без суставных и без внесуставных поражений (JADI-A<1 и JADI-E<1) чаще диагностировали ремиссию (33,0 % против 5 %, p<0,05 и 30,1 % против 6 %, p<0,05 соответственно). Пациенты с JADI-A> 1 и JADI-E> 1 имели высокую степень активности по JADAS (p<0,05) и худшую функциональную способность по HAQ (p<0,05). Пациенты с отдаленными внесуставными повреждениями во взрослом возрасте чаще принимали ГК в анамнезе или продолжали принимать ГК, чем пациенты без сформированных внесуставных повреждений (p<0,01), соответственно они более длительно принимали ГК (p<0,01) и кумулятивная доза ГК была выше (p<0,01). Однако обе группы не отличались по приему ИБТ. Хотя обнаружено отличие как в приеме БМПРП, так и в продолжительности терапии БМПРП и количестве назначенных последовательно или параллельно БМПРП у пациентов с отдаленными внесуставными повреждениями (p<0,05). Установлено, что в этой группе пациентов чаще наблюдается потребность в интенсификации терапии ИБТ (p<0,05).Выводы: Наличие ЮРА в детском возрасте приводит к развитию во взрослом возрасте суставных повреждений чаще у пациентов с РФ-положительн и РФ-отрицательным полиартритом, чем с ентезит-ассоциированным артритом или с распространенным олигоартритом. ЮРА приводит к развитию внесуставных повреждений при РФ-положительном и РФ-отрицательном полиартрите в большей степени, чем при обеих вариантах олигоартрита и ентезит-ассоциированном артрите. Развитие отдаленных суставных и внесуставных повреждений во взрослом возрасте связано с приемом ГК в анамнезе (p<0,01) и на момент осмотра (p<0,01), с большей продолжительностью приема ГК (p<0,01) и высшей кумулятивной дозой ГК (p<0,01). С целью уменьшения развития отдаленных суставных и внесуставных повреждений во взрослом возрасте следует чаще назначать БМПРП и ИБТ, а также избегать длительного приема и в высоких дозах ГК
Мета дослідження: Оцінити вплив терапії на розвиток віддалених суглобових та позасуглобових наслідків у дорослих пацієнтів з ЮРА.Матеріали та методи: В дослідження включено 163 пацієнта, віком >18 років, з ЮРА за ILAR класифікацією. В дослідження не включали пацієнтів з тривалістю захворювання< 3 роки. Оцінювали активність захворювання за JADAS-10, функціональну здатність за HAQ, віддалені наслідки ЮРА – суглобові (JADI-A) та позасуглобові пошкодження (JADI-E). Аналізували отриману терапію, дозу та тривалість прийому різних препаратів.Результати: JADI-A> 1 було виявлено у 36,9 %, а JADI-E >1 виявлено у 30,7 % пацієнтів. Ремісію діагностовано у 37 (41.6 %) пацієнтів з ЮРА. Більшість пацієнтів (67 %) приймали раніше глюкокортикоїди (ГК), а на момент спостереження лише 25 % отримують ГК, 28 (17,2 %) пацієнтів отримували лише нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), а 134 (82,2 %) – хворобомодифікуючі протиревматичні препарати (ХМПРП), імунобіологічну терапію (ІБТ) отримували раніше або на момент огляду 23,9 % пацієнтів. JADI-A частіше спостерігалися при РФ-негативному поліартриті (47,1 % пацієнтів vs 15,5 %, p<0,05), тоді як при персистивному олігоартриті частіше не виникали JADI-A - 31,1 % пацієнтів проти 16,7 % пацієнтів, в яких розвинулися суглобові пошкодження (p<0,05). JADI-E також частіше розвивалися при РФ-негативному поліартриті (у 36 % пацієнтів vs 20,4 %, p<0,05). У пацієнтів з JADI-A<1 та JADI-E<1 частіше діагностували ремісію (33,0 % проти 5 %, p<0,05 та 30,1 % проти 6 %, p<0,05 відповідно). Пацієнти з JADI-A>1 та JADI-E>1 мали вищу активність за JADAS (p<0,05) та гіршу функціональну здатність за HAQ (p<0,05). Пацієнти з віддаленими позасуглобовими пошкодженнями в дорослому віці частіше приймали ГК в анамнезі та продовжували приймати ГК, ніж пацієнти без сформованих позасуглобових пошкоджень (p<0,01), відповідно в них була більша тривалість прийому ГК (p<0,01) та вища кумулятивна доза ГК (p<0,01). Однак обидві групи не відрізнялися за прийомом ІБТ. Хоча виявлена відмінність як в прийомі ХМПРП, так і в тривалості терапії ХМПРП та кількості призначених послідовно чи паралельно ХМПРП у пацієнтів з віддаленими позасуглобовими пошкодженнями (p<0,05). Встановлено, що в цієї групи пацієнтів частіше є потреба в інтенсифікації терапії ІБТ (p<0,05).Висновки: Наявність ЮРА в дитячому віці призводить до розвитку в дорослому віці суглобових пошкоджень частіше у пацієнтів з РФ-позитивним та РФ-негативним поліартритом, ніж з ентезит-асоційованим артритом чи з поширеним олігоартритом. ЮРА призводить до розвитку позасуглобових пошкоджень при РФ-позитивному та РФ-негативному поліартриті в більшій мірі ніж при персистивному, поширеному олігоартриті та ентезит-асоційованому артриті. Розвиток віддалених суглобових та позасуглобових пошкоджень у дорослому віці пов’язано з прийомом ГК в анамнезі (p<0,01) та на момент огляду (p<0,01), з більшою тривалістю прийому ГК (p<0,01) та вищою кумулятивною дозою ГК (p<0,01). З метою зменшення розвитку віддалених суглобових та позасуглобових пошкоджень у дорослому віці слід частіше призначати ХМПРП та ІБТ, а також уникати тривалого прийому та у високих дозах ГК
 
Publisher PRIVAT COMPANY "TECHNOLOGY CENTER"
 
Contributor


 
Date 2018-10-03
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion



 
Format application/pdf
 
Identifier http://journals.uran.ua/sr_med/article/view/143366
10.15587/2519-4798.2018.143366
 
Source ScienceRise: Medical Science; № 6 (26) (2018); 20-26
ScienceRise: Medical Science; № 6 (26) (2018); 20-26
ScienceRise. Medical Science; № 6 (26) (2018); 20-26
2519-4798
2519-478X
 
Language ukr
 
Relation http://journals.uran.ua/sr_med/article/view/143366/141293
 
Rights Copyright (c) 2018
Copyright (c) 2018 Marta Dzhus
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library