TELENURSING IN PHYSICAL AND OCCUPATIONAL THERAPISTS’ TRAINING

Information Technologies and Learning Tools

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title TELENURSING IN PHYSICAL AND OCCUPATIONAL THERAPISTS’ TRAINING
ТЕЛЕУХОД В ОБУЧЕНИИ ФИЗИЧЕСКИХ ТЕРАПЕВТОВ, ЭРГОТЕРАПЕВТОВ
ТЕЛЕДОГЛЯД У НАВЧАННІ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ, ЕРГОТЕРАПЕВТІВ
 
Creator Smolinska, Olesia Ye.
Budnyk, Olena B.
Peleno, Ruslan A.
Dzyubynska, Khrystyna A.
 
Subject distance learning
physical therapist
occupational therapist
telenursing
case study
psychological and pedagogical competence
simulated professional support
дистанционное обучение
физический терапевт
эрготерапевт
телеуход
кейс-стади
психолого-педагогическая компетентность
симуляционное профессиональное сопровождение
дистанційне навчання
фізичний терапевт
ерготерапевт
теледогляд
кейс-стаді
психолого-педагогічна компетентність
симуляційний фаховий супровід
 
Description The necessity of distance learning of specialists practitioners, in particular in the field of knowledge «Health care», which is induced by COVID-19, causes a significant public response. This is due to a possible decline in the quality of higher education, and therefore the security of citizens and the state. Consequently, the search of modern, effective methods and means of learning and training for healthcare specialists is relevant. Quarantine restrictions of educational communication have sharpened attention, firstly, to telecommunication means, secondly, to active learning methods, and thirdly, to the mobilization of internal reserves to expand the practical educational component. This is how the idea of simulated professional support arose. It was realized by the students of physical therapy during the rehabilitation period of a university lecturer. It was the postoperative period of endoprosthesis and simulated professional support was provided with the help of telenursing. The essence of the simulation was that the real rehabilitation period had already passed, but it was agreed to repeat it for a didactic purpose.
46 first-year students of the specialty «Physical Therapy, Occupational Therapy» took part in the experiment. At first, they were trained a set of exercises (according to the recommendations of the clinic), while paying attention to the practical, psychological and pedagogical aspects of interaction. Then, students conducted rehabilitation classes with the help of telecommunication means, which lasted for a month. An incoming survey was conducted (based on motivation of professional activity): among the students and it showed that 32 of them (69.6%) are positively professionally motivated, 45 respondents (97.8%) felt subjective satisfaction with their professional choice. The final study (an interview) with the question «How has the attitude to professional activity changed») represents that 31 (67.4%) respondents were ready for practical conduction of similar professional support.
Telenursing proves its effectiveness not only as a means of actual patient care (according to the literature), but also as a kind of learning, using a case study (according to our data). However, the telecommunication means, which were chosen for rehabilitation, including video communication via Viber and Messenger as more common among the potential customers, did not fully satisfy students who preferred Microsoft Teams and Google Meet as less related to social media and personal profiles data, as well as with better possibilities of lesson planning. This indicates the formation of professional competencies that are based on the combination of psychological and pedagogical, information and communication competencies, hence, the effectiveness of the proposed method.
Необходимость дистанционного обучения профессионалов-практиков, в частности по специальностям отрасли знаний «Охрана здоровья», возникшая из-за COVID-19, вызывает значительный общественный резонанс. Это связано с возможным снижением качества высшего образования, следовательно, безопасностью граждан и государства. Поэтому поиск современных эффективных методов и средств обучения специалистов сферы здравоохранения является актуальным. Карантинные ограничения учебных коммуникаций заострили внимание, во-первых, на телекоммуникационных средствах, во-вторых, на активных методах обучения, в-третьих, на мобилизации внутренних резервов расширения практического обучающего компонента. Так возникла идея симуляционного профессионального сопровождения студентами-физическими терапевтами реабилитационного периода преподавателя университета в послеоперационный период эндопротезирования посредством телеухода. Содержание симуляции состояло в том, что реальный реабилитационный период уже прошел, но было согласовано его повторение с дидактической целью. В эксперименте приняли участие 46 студентов первого курса специальности «Физическая терапия, эрготерапия». Сначала было проведено обучение их комплексам упражнений (по рекомендациям клиники), при этом обращали внимание на практические психолого-педагогические стороны взаимодействия. Позже, на протяжении месяца, студенты, используя телекоммуникационные средства, вели реабилитационные занятия. Был проведен вводный опрос (о мотивации профессиональной деятельности): среди студентов 32 (69,9 %) оказались профессионально мотивированными, субъективное удовлетворение профессиональным выбором ощущали 45 опрошенных (97,8 %). Исходное исследование (интервью «Как изменилось отношение к профессиональной деятельности») показало, что 31 (67,4 %) опрошенный готов к практическому ведению аналогичного профессионального сопровождения. Телеуход засвидетельствовал свою эффективность не только в качестве собственно ухода за пациентами (по данным литературы), но и в качестве разновидности обучения с использованием кейс-стади (по нашим данным). При этом выбранные объектом реабилитации телекоммуникационные средства, в частности видеосвязь с помощью Viber и Messenger как самых распространенных среди потенциальных клиентов, не вполне устраивали студентов, отдавших предпочтение Microsoft Teams и Google Meet как менее связанным с профилями в соцсетях и личными данными, а также с лучшими возможностями планирования занятий. Это свидетельствует о формировании профессиональных компетентностей, основывающихся на сочетании психолого-педагогических, информационно-коммуникационных и коммуникативных компетенций, а значит, эффективности предлагаемого метода.
Необхідність дистанційного навчання фахівців-практиків, зокрема спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я», що виникла через COVID-19, викликає значний суспільний резонанс. Це пов’язано з можливим зниженням якості вищої освіти, отже, безпекою громадян та держави. Тому пошук сучасних ефективних методів та засобів навчання фахівців з охорони здоров’я є актуальним. Карантинні обмеження навчальних комунікацій загострили увагу, по-перше, до телекомунікаційних засобів, по-друге, до активних методів навчання, по-третє, до мобілізації внутрішніх резервів розширення практичного компонента. Так виникла ідея симуляційного фахового супроводу студентами-фізичними терапевтами реабілітаційного періоду викладача університету в післяопераційний період ендопротезування за допомогою теледогляду. Зміст симуляції полягав у тому, що реальний реабілітаційний період уже минув, однак було погоджено його повторення з дидактичною метою. В експерименті взяли участь 46 студентів першого курсу спеціальності «Фізична терапія, ерготерапія». Спершу було проведене навчання їх комплексам вправ (за рекомендаціями клініки), водночас звертали увагу на практичні психолого-педагогічні сторони взаємодії. Потім, протягом місяця, студенти, використовуючи телекомунікаційні засоби, вели реабілітаційні заняття. Було проведене вхідне опитування (щодо мотивації професійної діяльності): серед студентів 32 (69,6 %) були позитивно професійно вмотивованими, суб’єктивне задоволення професійним вибором відчували 45 опитаних (97,8 %). Вихідне дослідження (інтерв’ю «Як змінилося ставлення до професійної діяльності») показало, що 31 (67,4 %) опитаний готовий до практичного ведення аналогічного фахового супроводу. Теледогляд засвідчує свою ефективність не лише як засіб власне догляду за пацієнтами (за даними літератури), а й як різновид навчання з використанням кейс-стаді (за нашими даними). Водночас обрані об’єктом реабілітації телекомунікаційні засоби, зокрема відеозв’язок за допомогою Viber та Messenger як більш поширені серед потенційних клієнтів, не цілком влаштовували студентів, які надавали перевагу Microsoft Teams і Google Meet як менш пов’язаним з профілями в соцмережах та особистими даними, а також з кращими можливостями планування занять. Це свідчить про формування професійних компетентностей, що ґрунтуються на поєднанні психолого-педагогічних, інформаційно-комунікаційних та комунікативних компетенцій, а отже, про ефективність пропонованого методу.
 
Publisher Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine
 
Date 2021-11-02
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
Peer-reviewed Article
рецензируемая статья
рецензована стаття
 
Format application/pdf
 
Identifier https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/4121
10.33407/itlt.v85i5.4121
 
Source Information Technologies and Learning Tools; Vol. 85 No. 5 (2021); 244-258
Информационные технологии и средства обучения; Том 85 № 5 (2021); 244-258
Інформаційні технології і засоби навчання; Том 85 № 5 (2021); 244-258
Інформаційні технології і засоби навчання; ##issue.vol## 85 ##issue.no## 5 (2021); 244-258
2076-8184
10.33407/itlt.v85i5
 
Language eng
 
Relation https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/4121/1913
 
Rights Copyright (c) 2021 Олеся Смолінська
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library