Анатомічні передумови розвитку нестабільності наколінка та методи їхнього визначення
Innovative Biosystems and Bioengineering
View Publication Info| Field | Value | |
| Title |
Анатомічні передумови розвитку нестабільності наколінка та методи їхнього визначення
Анатомические предпосылки развития нестабильности надколенника и методы их определения Anatomical features for the development of patellar instability and methods for its determination |
|
| Creator |
Kostrub, Оlexandr
Vadzyuk, Nazar Kotyuk, Viktor Didukh, Petro |
|
| Subject |
Наколінок; наколінково-стегновий суглоб; нестабільність наколінка; дисплазія виростків стегнової кістки
Надколенник; пателлофеморальный сустав; нестабильность надколенника; дисплазия мыщелков бедренной кости Patella; patellofemoral joint; patellar instability; dysplasia of femoral condyles |
|
| Description |
Нестабільність наколінка, зазвичай, виникає без прямої травми в анамнезі та є причиною болю, частіше у молодих жінок. Патологія наколінково-стегнового суглоба (НКС) залишається поширеною та невирішеною проблемою, пов’язаною з особливостями анатомії та біомеханіки колінного суглоба. Анатомічні варіанти НКС мають велике значення в розвитку артрозу, впливають на виникнення ускладнень після хірургічного лікування. На етапі передопераційного планування важливо чітко встановити співвідношення кісток НКС і варіанти їхньої форми, що дають змогу зробити методики КТ- і МРТ-діагностики. Мета. Проаналізувати наукову літературу щодо методів визначення форми, співвідношення кісток і дисплазії НКС і виявити оптимальні методики для передопераційного планування. Результати. Розглянуто анатомію НКС і сучасні підходи до визначення варіантів форми наколінка, дисплазії міжвиросткової вирізки стегнової кістки (МВСК), а також ротаційні взаємовідношення наколінка та стегнової кістки, МВСК і горбистості великогомілкової кістки. Для діагностики зазначених особливостей все більше використовують КТ і МРТ, які дають розширені дані для візуалізації. Досить зручними та важливими в клінічній практиці є показники кута МВСК, Laurin, нахил наколінка, тип дисплазії МВСК, співвідношення МВСК і горбистості великогомілкової кістки. Висновки. Діагностичні методи, такі як МРТ або КТ, розширюють можливості виявлення відхилень у НКС. Критичними для вибору тактики лікування нестабільності наколінка вважаємо такі ознаки: тип дисплазії МВСК за Н. Dejour, відстань TT–TG або TT–PCL, форму наколінка за G. Wiberg. Описані класифікації дисплазії блока стегнової кістки, форми наколінка, методики оцінювання його латеропозиції, співвідношення кісток НКС важливі для розуміння патогенезу нестабільності наколінка, визначення показань до хірургічного її лікування та попередження розвитку артрозу НКС.
Нестабильность надколенника, как правило, возникает без прямой травмы в анамнезе и является причиной боли, чаще у молодых женщин. Патология пателлофеморального сустава (ПФС) остается распространенной и нерешенной проблемой, связанной с особенностями анатомии и биомеханики коленного сустава. Анатомические варианты ПФС имеют большое значение в развитии артроза, влияют на возникновение осложнений после хирургического лечения. На этапе предоперационного планирования важно четко установить соотношение костей ПФС и варианты их формы, что позволяют сделать методики КТ- и МРТ-диагностики.Цель. Проанализировать научную литературу по методам определения формы, соотношению костей и дисплазии ПФС и выявить оптимальные методики для предоперационного планирования.Результаты. Рассмотрена анатомия ПФС и современные подходы к определению вариантов формы надколенника, дисплазии межмыщелковой вырезки бедренной кости (МВБК), а также ротационные взаимоотношения надколенника и бедренной кости, МВБК и бугристости большеберцовой кости. Для диагностики указанных особенностей все больше используют КТ и МРТ, которые дают расширенные данные для визуализации. Достаточно удобными и важными в клинической практике являются показатели угла МВБК, Laurin, наклон надколенника, тип дисплазии МВБК, соотношение МВБК и бугристости большеберцовой кости.Выводы. Диагностические методы, такие как МРТ или КТ, расширяют возможности выявления отклонений в ПФС. Критическими для выбора тактики лечения нестабильности надколенника считаем следующие признаки: тип дисплазии МВБК по Н. Dejour, расстояние TT–TG или TT–PCL, форма надколенника по G. Wiberg. Описанные классификации дисплазии блока бедренной кости, формы надколенника, методики оценки его латеропозиции, соотношение костей ПФС важны для понимания патогенеза нестабильности надколенника, определения показаний к хирургическому ее лечению и предупреждения развития артроза ПФС. Anterior knee joint pain is one of the common complaints, mainly in young people. Patellar instability is more likely to occur without a history of direct injury. Anatomical variants of the patellofemoral joint (PFJ) are of great importance in the development of arthritis, and could affect the appearance of complications after surgical treatment. The pathology of the patellofemoral joint continues to be a common and unsolved problem associated with the features of the anatomy and biomechanics of the knee joint. It has been found that the shape and ratio of the bones in patellofemoral joint have a crucial role in the development of patellar instability and arthrosis. Objective. To analyze the scientific database as for methods for determining the shape, the relationship of bones and patellofemoral joint dysplasia. Results. We studied the bone anatomy of the patellofemoral joint and current methods for determining the normal variants of the form of patella, dysplasia of the femoral facet and the rotational relationship of patella to the femur; or relationship of femoral facet to the tibial tuberosity. In clinical practice one needs to identify intercondylar angle, Laurin angle, the patellar slope, condylar dysplasia, the relationship of intercondylar notch to tibial tuberosity. Conclusions. The development of diagnostic methods such as MRI or CT provides expanded opportunities for identifying the features of patellofemoral joint. Increased lateralization of tibial tuberosity, dysplasia of femoral condyles, and patellar shape play a critical role in the development of patellar instability or development of patellofemoral joint arthritis. |
|
| Publisher |
Ортопедия, травматология и протезирование
Ортопедия, травматология и протезирование ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS |
|
| Contributor |
—
— — |
|
| Date |
2021-01-28
|
|
| Type |
info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion — — — |
|
| Format |
application/pdf
|
|
| Identifier |
http://otp-journal.com.ua/article/view/224059
|
|
| Source |
Ортопедия, травматология и протезирование; № 4 (2020); 80-86
Ортопедия, травматология и протезирование; № 4 (2020); 80-86 ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS; № 4 (2020); 80-86 2518-1882 0030-5987 |
|
| Language |
ukr
|
|
| Relation |
http://otp-journal.com.ua/article/view/224059/224224
|
|
| Rights |
Copyright (c) 2021 Оlexandr Kostrub, Nazar Vadzyuk, Viktor Kotyuk, Petro Didukh
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
|
