Pejorative vocabulary in the works of Mykola Gogol and its rendering in German translations

Literature and Culture of Polissya

View Publication Info
 
 
Field Value
 
Title Pejorative vocabulary in the works of Mykola Gogol and its rendering in German translations
Пейоративна лексика в творах М. В. Гоголя та її передача в німецьких перекладах
 
Creator Rolik, A.
 
Description The article is dedicated to the contrastive analysis of the contstituents of insulting illocutionary acts in the discourses of the words by M. V. Gogol and their German translations. The main attention deals with lexical means of insulting however the dominance of the speaker’s intention is to degradate the hearer.The need for comparative study of speech acts, in particular on the material of translations of works of fiction, is determined by the accumulated volume ofknowledge about speech acts and the need to separate the universal provisions of the theory of speech acts from nationally relevant ones. The aim of the article is a comparative analysis of the constituents of illocutionary acts of insult in the discourse of works by M. V. Gogol and their German translations, as fiction models reality, and therefore the texts of fiction are the most accessible source for considering the features of these speech acts. As one of the initial stages, a comparative study of speech acts presupposes the isolation of their invariant and variational parts. The invariant part of speech acts consists of the essential, characterological constituents, and the variational constituents are insignificant. Essential constituents are fixed, or preset, and nonessential ones are non-fixed, or not pre-set. In the descriptions of speech acts only fixed constituents are subject to specification. If some constituent turns out to be unspecified, this does not mean that it is not present at all, but it only testifies to the fact that this speech act is not sensitive to it, i. e. with respect to this speech act this constituent is not relevant. There are also such constituents which may remain non-actualized. By insult we understand the inflicting of a heavy verbal grievance and thus it is this that differs it from a curse and ordinary abuse. After all, even if under certain circumstances something that is not directly addressed to the addressee can be perceived by him as offensive, then this happens despite the speaker’s intention. And in the speech act of insult, the speaker realizes his emotionally motivated intention of humiliating the addressee. If the addressee is present, then if he does not silently take down the insult, then in this dialogical situation he will react either with a response insult or with protesting objections. In the absence of the addressee, this speech act will take the form of a monologue. According to some researchers, the verbal act of insult is aimed specifically at its public implementation, in which the most complete communicative effect is achieved, because in the absence of witnesses, it is only a cathartic reaction to interpersonal relations with the goal of getting rid of negative emotions and redistributing the existing interpersonal status. The speaker can insult a person by using various lexical means, endowing him with various negative qualities, attributing to him deviations from the generally accepted norms of behavior or by identifying him with something that isperceived by others unequivocally negatively. In this case, the lexical unit must have an appropriate denotative or connotative value components. The possibilities for translating maledictory vocabulary are determined by its belonging to either absolute abusive words, which are fixed in dictionaries as such, or relative ones when they are only in a certain context. Abusive and coarse-vernacular vocabulary carries an extremely large stylistic load. It is comparatively easier to find it’s equivalent rendering, than that of proper or colloquial-vernacular words. Objective factors which predetermine the choice of a proper equivalent are supplemented by subjective factors that depend on the translator’s individuality, determined by his artistic perception, personal qualities and the peculiarity of the selection of linguistic means in the process of translation.
Мета статті полягає в порівняльному аналізі конституентів ілокутивних актів образи в дискурсах творів М. Гоголя та їхніх німецьких перекладах. Основна увага при цьому приділяється лексичним засобам, оскільки у намірі мовця домінує інтенція принизити адресата. Необхідність порівняльного вивчення мовних актів, зокрема на матеріалі перекладів творів художньої літератури, визначається вже накопиченим обсягом знаньпро мовні акти і необхідністю відокремити універсальні положення теорії мовних актів від національно релевантних. Крім цього, актуальність подібних досліджень випливає з того, що ядро теорії мовних актів має наднаціональний характер, а отже, встановити, чи є певний стан універсальним або національно-релевантним, можна лише за допомогою порівняльного аналізу. Як один із вихідних етапів порівняльне вивчення мовних актів передбачає виділення їх інваріантної і варіативної частин. Інваріантну частину мовних актів складають істотні, характерологічні конституенти, а варіативну – несуттєві. Істотні конституенти є фіксованими, або заданими, а несуттєві нефіксованими, або незаданими. В описах мовних актів специфікації підлягають лише фіксовані конституенти. Якщо якийсь конституент виявляється неспецифікованим, то це ще не означає того, що він взагалі відсутній, а свідчить лише про те, що цей мовний акт до нього не чутливий, тобто стосовно до даного мовного акту цей конституент не є релевантним. Існують і такі конституенти, які можуть залишатися неактуалізованими. Під образою розуміють нанесення тяжкої словесної образи, і таким чином саме цим вона відрізняється від прокляття і звичайної лайки. Адже навіть якщо за певних обставин щось, що не адресоване безпосередньо адресату, може бути сприйнято ним як образливе для нього, то це відбувається незалежно від інтенції мовця. А в мовному акті образи адресант реалізує свою емоційно мотивовану інтенцію приниження адресата. У разі присутності адресата при цьому, якщо він не будемовчки зносити образу, у цій діалогічній ситуації він буде реагувати або відповідною образою, або протестуючими запереченнями. У разі відсутності адресата даний мовної акт матиме форму монологу. На думку деяких дослідників, мовний акт образи спрямований саме на його публічну реалізацію, при якій досягається найбільш повний комунікативний ефект, адже в разі відсутності свідків йдеться тільки про катарсичні реакції на міжособистіснівідносини з метою звільнення від негативних емоцій і перерозподілу існуючого міжособистісного статусу. Інтенцію образити кого-небудь мовець може реалізувати за допомогою різних лексичних засобів, наділяючи адресата різними негативними якостями, приписуючи йому відступи від загальноприйнятих норм поведінки або ж ідентифікуючи його з чимось, що сприймається оточенням однозначно негативно. При цьому лексична одиниця повинна мати відповідний денотативний або конотативний компонент значення, який і використовує мовець. Можливості перекладу маледиктивної лексики визначаються її належністю або до абсолютних лайливих слів, які зафіксовані в словниках як такі, або до відносних, коли вони є такими лише в певному контексті. Щодо метафоричної пейоративної лексики, слід мати на увазі, що метафора, яка базується на конкретній лексиці,випливає не із значення слова і навіть не із логічного поняття, а скоріше з уявлень, які існують про клас реалій в силу регламентації сталим слововживанням. Складнощі перекладу маледиктивної лексики обумовлюються, в першу чергу, культурними табу, системами цінностей і стереотипними уявленнями, що відзначають багато дослідників, вказуючи на інтенсивну національну специфіку таких одиниць. Тому пошук еквівалентів при перекладі повинен проводитися з урахуванням певних критеріїв: а) інтенсивності, б) природи (абсолютні, відносні), в) частотності, г) стилістичної забарвленості.
 
Publisher Nizhyn Mykola Gogol State University
 
Date 2019-12-02
 
Type info:eu-repo/semantics/article
info:eu-repo/semantics/publishedVersion
Reviewed Article
Reviewed Article
Reviewed Article
Reviewed Article
Рецензована стаття
 
Identifier http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/485
10.31654/2520-6966-2019-13f-96-267-279
 
Source Literature and Culture of Polissya; Bd. 96 Nr. 13f (2019): Series "Philology Research". № 13; 267-279
Literature and Culture of Polissya; Vol 96 No 13f (2019): Series "Philology Research". № 13; 267-279
Literature and Culture of Polissya; Tom 96 Nr 13f (2019): Series "Philology Research". № 13; 267-279
Literature and Culture of Polissya; Том 96 № 13f (2019): Series "Philology Research". № 13; 267-279
Література та культура Полісся; Том 96 № 13f (2019): Серія "Філологічні науки". № 13; 267-279
2618-0022
2520-6966
10.31654/2520-6966-2019-13f-96
 
Language eng
 
Relation http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/485/483
 
Rights Copyright (c) 2019 Literature and Culture of Polissya
http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
 

Contact Us

The PKP Index is an initiative of the Public Knowledge Project.

For PKP Publishing Services please use the PKP|PS contact form.

For support with PKP software we encourage users to consult our wiki for documentation and search our support forums.

For any other correspondence feel free to contact us using the PKP contact form.

Find Us

Twitter

Copyright © 2015-2018 Simon Fraser University Library